Конотопська Битва

Після смерті Богдана Хмельницького козацьку державу очолив Іван Виговський. Його місією став розрив союзу з Москвою, який себе не виправдав.

У 1658 році Виговський підписав з Варшавою Гадяцьку угоду, яка перетворила Річ Посполиту на об’єднання «трьох народів»: Корони Польської, Великого князівства Литовського та Великого князівства Руського (України). Наслідком угоди стала московсько-українська війна.

козацька шабля Козацька шабля (кілідж), 17 ст.

Протягом травня-липня 1659 року українські війська (4–5 тисяч) на чолі з наказним гетьманом Лівобережної України ніжинським полковником Григорієм Гуляницьким досить успішно тримали облогу міста Конотоп 100-тисячним московським військом на чолі з князями Трубецьким, Пожарським, Ромодановським та загонами української промосковської опозиції наказного гетьмана Безпалого.

Вимушена затримка московських військ під Конотопом дала змогу гетьману Виговському мобілізувати українське військо в Правобережній Україні, сформувати наймані загони іноземців (разом близько 60 тисяч) та залучити на допомогу кримського хана Мехмеда IV Ґерая на чолі 40-тисячного війська.

4 липня 1659 року, просуваючись у напрямку Конотопу, Іван Виговський розбив передовий загін московської армії під селом Шаповалівка (нині село Конотопського району Сумської області), а 7 липня, підійшовши до Конотопа, за домовленістю з ханом залишив у засідці біля села Соснівка татарське військо та частину українського.

Зранку 8 липня 1659 року другою частиною свого війска вдарив по московській армії й після короткого бою почав відводити козацькі підрозділи на вихідні позиції, імітуючи втечу.

Московський воєвода князь Семен Пожарський кинувся переслідувати відступаючих і потрапив у заздалегідь підготовлену пастку, оскільки за наказом Івана Виговського напередодні було зруйновано міст і загачено річку Кукілка (притока Сейму). Це унеможливило організований відступ московського війська.

За підрахунками істориків у бою загинуло близько 30 тисяч московського війська, а 15 тисяч вояків (зокрема півсотні воєвод) потрапило в полон. Втрати козацьких військ Івана Виговського та найманців становили 4 тисячі, втрати військ кримського хана — 4-6 тисяч.

9 липня 1659 року об’єднана українсько-татарська армія розпочала наступ на позиції князя Олексія Трубецького під Конотопом, змусивши московські війська тікати з української території.

Загиблих козаків з обох сторін поховали в одній братській могилі, а на її місці поставили церкву на честь сорока мучеників Севастійських.

Результати цієї битви дуже засмутили Москву і мали широкий резонанс у Європі.

Придбати

Чоловіча футболка "Конотоп"

Жіноча футболка "Конотоп"

Лонгслів "Конотоп"

Світшот "Конотоп"

Закрити меню